Чтобы не пересказывать своими словами норму Закона предлагаю изучить статью. Причем по такому же принципу можно подходить и к съемкам любых других гос.служащих и должносных лиц.
Знімати даівців на відео можна.
Як зазначають юристи, зйомка роботи співробітників ДАІ при відсутності ознак оперативно-розшукової діяльності не є порушенням
У правовій позиції МВС щодо законності фіксації дій співробітників ДАІ на відеокамеру відбулися зміни, повідомляє ЮРЛІГА.
Згідно з листом Державної автомобільної інспекції від 20.07.2012 № М-387зі, всі громадяни, які знімають роботу даівців, будуть покарані у вигляді 15 діб адміністративного арешту.
Залучення в такій ситуації до відповідальності по ст.185 КпАП є досить проблематичним, вважає юрист, який спеціалізується в сфері правового забезпечення дорожнього руху Вадим Володарський.
І тому є декілька причин: "Насамперед, потрібно знати, що відповідальність за цією статтею може наставати лише в тому випадку, якщо сама вимога або розпорядження співробітника міліції було законним. Наскільки законним воно може бути в такій ситуації? По-перше, як уже говорилося під час обговорення даної проблеми, посадова особа (а співробітники ДАІ ставляться до таких) - не той суб'єкт, щодо якого можна говорити про порушення недоторканності приватного життя. На роботі життя у нього не приватне. І саме на такій позиції стоїть Конституційний Суд України у своєму рішенні від 20.01.2012. Більше того. У рішенні щодо використання в якості доказів аудіо- і відеозаписів та фото спеціально зазначено, що не всі відомості можуть охоронятися законом", - зазначив адвокат.
Згідно з частинами першою, другою ст.32 Конституції, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Конституційний Суд України у пункті 1 резолютивної частини рішення від 30.10.1997 № 5-зп (справа К.Г.Устименка) зазначив, що до конфіденційної інформації, зокрема, відносяться відомості про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані). Про неможливість держорганів втручатися в особисте і сімейне життя людини, а також безпідставно отримувати відомості особистого характеру КСУ зазначив у підпункті 4.2 пункту 4 мотивувальної частини рішення від 6 жовтня 2010 року N 21-рп/2010 у справі про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів.
Очевидно, що відеозапис дій співробітника ДАІ з виконання посадових обов'язків не порушує цих прав, вважає Володарський. Цим же рішенням встановлено, що приватна зйомка може служити доказом у кримінальній справі, так само як і зйомка камерами відеоспостереження. Якби такі зйомки були незаконними спочатку - вони б були неприпустимим доказом.
Таким чином, зйомка (в тому числі, і роботи ДАІ) при відсутності ознак оперативно-розшукової діяльності не є порушенням. У разі вчинення працівником ДАІ правопорушення відеозапис може використовуватися як доказ.
Проведення приватної відеозйомки само по собі не є незаконним. Крім цього, прямої заборони на неї також немає в законі. А відповідно до ст.19 Конституції, посадові особи мають право діяти тільки в межах, способом і в порядку, прямо передбачених законом. Норми, яка б прямо давала повноваження вимагати припинити зйомку, по суті, не існує, роз'яснив адвокат.
"Судова перспектива таких справ є вкрай сумнівною. З урахуванням того, що розглядаються справи за ст.185 КпАП саме судами. Навряд чи судді будуть підтримувати трактування закону, з яким виступила в даному випадку ДАІ. Принаймні, способи захисту в цій ситуації існують і базуються саме на законі. Крім того, варто згадати ст.307 ГК України. З урахуванням презумпції згоди на зйомки в публічному місці навіть для "приватних громадян", не кажучи про посадових осіб. Ця сфера винесена за межі регулювання адміністративним законодавством. Між іншим, в разі незаконного затримання громадянин може, в свою чергу, звернутися до суду з позовом до органу міліції та вимагати відшкодування заподіяної йому шкоди", - підсумував експерт.